Свічки, запалені за упокій душ, горіли як символ незгаслої пам’яті. У кожному слові молитви — біль втрат і глибока вдячність тим, хто ціною власного життя та здоров’я рятував інших.
Чорнобиль — це рана, яка не має строку давності. Схиляємо голови перед жертвами трагедії. Молимося за їхній упокій. І зберігаємо цю пам’ять як обов’язок перед минулим і відповідальність перед майбутнім.