Полумʼя лампадок тремтіло на вітрі — так само, як колись тремтіла, але не згасала віра цих Воїнів. Квіти лягали на холодний камінь, а разом із ними — наша вдячність, наш біль і наша обіцянка памʼятати й шанувати.

У цій спільній молитві памʼяті були разом Посол України в Республіці Польща Василь Боднар, Консул України в Жешуві Василь Йордан, Славомір Цікуй — голова Спілки політвʼязнів та репресованих українців у Польщі, Бурмістр міста Ланцюта Даміан Шубарт та українська громада Підкарпаття.

Памʼять не знає кордонів, а українська боротьба за свободу — історія, яка живе в серцях нащадків, продовжується в кожній нашій дії і нагадує, що незалежність і єдність — це щоденна відповідальність.

І наші Герої зараз борються так, як вони боролися за вільну, єдину і незалежну Україну.

Ми памʼятаємо. Ми цінуємо. Ми боремось. Разом.